Рецензія, рецензент — що це таке?

Слово «рецензія» більшість людей мабуть пам’ятають зі студентських часів, коли перед захистом диплому потрібно було отримати критичні відгуки про нього від незацікавленого викладача, тобто не від керівника дипломного проекту. Процес рецензування – це по суті лише перевірка відповідності деякого документа всім вимогам щодо нього з боку законодавства або, у випадку інституту, правил вищого навчального закладу.

У яких випадках зазвичай потрібна рецензія

Згідно з діючим законодавством замовити рецензію на звіт про оцінку майна має право або сам оцінювач, який і робив цю оцінку, або замовних оцінки, тобто її користувач. У більшості випадків проведення рецензування оцінки потрібно:

при викупі або оренді майна, яке перебуває у державній або комунальній власності. Рецензентами у цьому випадку можуть бути або інші оцінювачі (оціночні компанії), або регіональні відділення Фонду державного майна України, або Департамент комунальної власності Києва (якщо нерухомість знаходиться у столиці). Те, що рецензентами можуть бути різні суб’єкти оціночної діяльності, не означає, що вибір рецензента відноситься до компетенції замовника. У кожному конкретному випадку порядок передачі в оренду державного або комунального майна чітко вказує орган, який буде проводить рецензування;
в рамках проведення судових процесів. В цьому випадку рецензію на оцінку як правило замовляють у авторитетних оцінювачів або громадських оціночних організацій з метою або оспорити той чи інший звіт, або навпаки надати йому більшої ваги при судовому розгляді справи. Найбільш авторитетної та загальновизнаною громадською організацією оцінювачів є «Українське товариство оцінювачів».
при проведенні оцінки акцій, коли ця оцінка проходе процес узгодження в Національної комісії з цінних паперів на фондового ринку, наприклад, при проведенні додаткової емісії цінних паперів.
при проведенні оцінки землі для продажу деякі нотаріуси іноді вимагали рецензію від іншої оціночної компанії, проте в практиці з подібними вимогами ми не зустрічалися вже давно.

Хто може бути рецензентом і який висновок щодо якості оцінки він має право надати

Вимогу до рецензентів оцінки сформульовано у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність». Основною з цих вимог є наявність у рецензента практичного стажу з оцінки майна необхідного виду (напрямку) не менше двох років.

Вимоги щодо проведення процесу рецензування та до самої рецензії наведено у Національному стандарті оцінки №1 — «загальні положення оцінки майна». Зокрема там вказується, що рецензент має право надати один з чотирьох варіантів висновку щодо якості звіту, що рецензується:

Звіт зроблено ідеально, він повністю відповідає всім вимогам законодавства. Таке формулювання найчастіше каже лише про те, що рецензент взагалі не читав звіт, а сама рецензія є елементом декоративно-прикладного мистецтва та виконує лише технічну функцію. 🙂
Звіт в цілому зроблено досить добре, проте він має незначні недоліки, які ніяким чином не вплинули на достовірність висновку щодо вартості майна. Це є найбільш розповсюджене формулювання для якісно проведеної роботи з оцінки нерухомості.
Звіт зроблено неякісно, він неповною мірою відповідає вимогам законодавства, однак може бути використаний із вказаною в цьому метою після його доопрацювання оцінювачем. Формулювання найчастіше використовується у тому випадку, коли рецензент не згоден із вибором оцінювача, щодо методичних підходів, методів та процедур для визначення ринкової вартості майна в даному конкретному випадку.
Звіт абсолютно не відповідає вимогам законодавства та не може бути використаний із метою, для якою він був розроблений. Тут, мабуть, коментарі зайві.